FacebookTwitterVKontakteПідписатися на RSS

Література рідного краю

"Що може бути дорогоцінніше, ніж щодня входити в спілкування з мудрішими людьми світу"

Л.М.Толстой

ЛІТЕРАТУРА РІДНОГО КРАЮ

Кожна країна, кожне місто, кожне село пишаються видатними особистостями, що народилися, навчалися або працювали в них.

Ми живемо в місті з цікавою історією, з різноманітним мистецьким життям. Саме Харківщина стала батьківщиною багатьох художників, композиторів, письменників та поетів. Харків здавна славиться іменами людей, які посідають визначне місце в літературному житті України. Вулицями міста та стежками ланів і лісів Харківщини ходили Григорій Сковорода і Квітка-Основ'яненко, Євген Гребінка і Петро Гулак-Артемовський, Борис Грінченко і Павло Грабовський, Микола Хвильовий і Олександр Довженко, Олесь Гончар і Павло Тичина. Славу літературного Харкова примножували своїм полум’яним словом Іван Вигран та Іван Багмур, Роберт Третьяков і Ігор Муратов, Петро Панч і Леонід Первомайський. А скільки було тих, відомих і маловідомих, яких ганьбили за правду, гнали і навіть катували! І тільки зараз ми можемо назвати їх: Василь Боровий, Віталій Поліщук, Іван Світличний, Михайло Шатилов та інші. Є в Харкові вулиці, що носять імена українських письменників: це і вулиці Шевченка, Лесі Українки, Квітки-Основ'яненка.

Ми пишаємося тим, що саме стежками Харківщини ходив філософ-мандрівник Григорій Сковорода. Саме тут він створив збірку байок і назвав їх "Басні Харьковскія". Біля джерела, яке зараз називають Сковородинівська криниця, народжувались думки про сутність життя, про пізнання самого себе, про виховання людини.

Ім'я Квітки-Основ'яненка, батька української прози, відоме нам не лише завдяки повістям "Маруся" та "Конотопська відьма". Він був редактором першого в Україні журналу, з ним пов'язана історія становлення й розвитку харківського театру. А його п'єси "Шельменко-денщик" та "Сватання на Гончарівці", які наповнені національним колоритом, оптимізмом, любов'ю до простого люду, і до нашого часу приваблю ють шанувальників театру. Завдяки творам Квітки-Основ'яненка ми дізнаємося про вигляд нашого міста майже двісті років тому. Один із парків Харкова носить ім'я цього письменника. Драматургічний талант Марка Кропивницького теж пов'язаний з Харковом.

Відомий український байкар Петро Гулак-Артемовський опікувався не тільки літературними проблемами — він був першим ректором Харківського університету. Байкар Євген Гребінка писав свої байки теж у Харкові.

Особливо багато видатних імен зібралось у Харкові, коли він був столицею України за радянських часів. Письменники, поети тут навчались, працювали у газетах, журналах, видавництвах. Багато з них були у захваті від змін, що ніби обіцяли людям довгоочікувану волю, зі всією щирістю свого серця готові були оспівувати нове життя. Та жорстокі події радянської дійсності знищили найталановитіших із них: М. Хвильового, М. Еллана-Блакитного, Л. Курбаса, М. Куліша, В. Підмогильного. Є в Харкові будинок, який досі має назву "Слово". Саме в ньому жили і живуть літератори. Його стіни і вікна пам'ятають чорних "воронків", що забирали у 30-ті та наприкінці 40-х років поетів, письменників, журналістів туди, звідки багато не повернулося.

Стали відомими письменниками О. Гончар, І. Муратов, В. Добровольський, які під час Вітчизняної війни саме з Харкова пішли добровольцями на фронт. Роман О. Гончара "Прапороносці" розповідає про тих, хто, як і він сам, зі студентської аудиторії університету поринув у страхіття війни, але зберіг чистоту душі й думок.

Багато талановитих поетів і письменників-харків'ян увійшли в українську літературу у другій половині XX ст. Це А. Перерва, І. Мироненко, І. Перепеляк, Л. Таран, В. Родионов. Харків пишається російськомовними поетами Б. Чичибабіним, Р. Третьяковим, Р. Мельниковим.

"С Украиной в крови я живу на земле Украины". Цей рядок Б. Чичибабіна може бути кредо усіх митців, що живуть і працюють у Харкові зараз. Місто Харків, його працьовитий народ надихав і надихає поетів і письменників на нові твори. А ми маємо змогу першими познайомитися зі скарбами художнього слова наших земляків.

Пропонуємо вашій увазі рекомендаційний список літератури рідного краю.

· Рідний край: Навчальний посібник з народознавства/ За ред. І. Ф. Прокопенка. – Х.: Основа, 1993. – 582с.
· Історія міста Харкова: Навчальний посібник/ Упорядн. О. Є. Кононенко. – Х.: Торнадо, 2001. – 128с.
· Харків – моя мала Батьківщина: Навчальний посібник з народознавства / За ред. І. Ф. Прокопенка. – Х.: ОВС, 2003. – 544с.
· Багалій Д. І. Історія Слобідської України. – Х.: Дельта, 1993. – 256с.
· Зайцев Б. П. та ін. Історія рідного краю (Харківщинознавство). Ч. І.: Навчальний посібник. – Харків, 2001. – 88с.
· Зайцев Б. П. та ін. Історія рідного краю (Харківщинознавство). Ч. ІІ.: Навчальний посібник. – Харків, 2001. – 180с.
· Шкодовский Ю. М. и др. Харьков вчера, сегодня, завтра. – Х.: Фолио, 2002. – 206с.
· Гильборг Р. Г. География родного края. Харьковская область: Учебное пособие для 5-9 классов. – Х.: Каравелла, 1999. – 304с.
· Садкіна В. І. Географія рідного краю. Харківська область: Навч. посібн. для 5 кл. – Х.: Скорпіон, 1999. – 144с.
· Шульженко Л. С. Географія Слобідського краю: Регіональний підр. для 5 кл. – Х.: Ранок, 1999. – 144с.
· Харьковская область: Природа, население, хозяйство / Под ред. А. П. Голикова, А. Л. Сидоренко. – Х.: “Бизнес Информ”, 1997. – 288с.
· Україна: Енциклопедичний довідник / Заг. ред. В. П. Пустовойтенко. – К.: ТД “Потенціал”, 2002. – 464 с. – (С. 312–325)
· Украина туристская: Фото-путеводитель / Сост. С. С. Павловский. – К.: Мистецтво, 1986. – 448с. – (С. 355–370)
· Гринева Т., Прядкина Л. Наш Харьков. Юным харьковчанам о родном городе. – Х.: Фолио, 1997. – 20с.
· Лаврів П. І. Історія Південно-Східної України. – К.: ”Українська Видавнича Спілка”, 1996. – 208с.
· Видатні постаті в історії України (ІХ–ХІХ ст.): Короткі біографічні нариси: Довідн. видання / В. І. Гусєв та ін. – К.: Вища школа, 2002. – 359с.
· Астахова О. В. Ми – харків’яни, нам є чим пишатися! – Х.: Торсінг, 2003. – 176с.
· Літературна Харківщина: Довідник / Заг. ред. М. Ф. Гетманець. – Х.: “Майдан”, 1995 – 367с.
· Письменники Харкова: Довідник / Післямови Р. Мельникова, С. Сапеляка. – Х.: Майдан, 2003. – 352с.
· Хрестоматія з літератури рідного краю / Упорядн. Т. В. Баратова та ін. – Х.: Східно–регіональний центр гуманітарно-освітніх ініціатив, 2001. – 416с.
· Кеворкян К. Э. Первая Столица. – Х.: Фолио, 2002. – 282с.
· Московський район м. Харкова: становлення, розвиток, сьогодення: Довідник / Ю. Я. Кроль та ін. – Х.: Регіон-Інформ, 1997. – 116с.
· Новиков А. О. Слобожанський драматичний театр. Нариси історії. – Х.: ХДПУ, 2002 – 109с.
· Исаев Л. А. В конце тоннеля – свет / Литер. Запись А. Ковалевского. – Х..: Прапор, 2000. – 288с.
· Книга Пам'яті України. Харківська область. – Харків, 1994. – 704с. – Т. 1
· Книга Пам'яті України. Харківська область. – Харків, 1994. – 768с. – Т. 2
· Берлин В. Д. Приглашение к тайне. – Х.: Око, 1995. – 128с.
· Исаев С. И., Левченко В. Н. Герои – освободители Харьковщины. – Х.: Прапор, 1988. – 316с.
· Харків сьогодні: Альбом. – Харківське книжкове видавництво, 1960. – 248с.
· Бондаренко Б. А. Каменная летопись. История градостроительства и архитектура Харькова/ Путеводитель. – Х.: Прапор, 1978. – 72с.
· Борисова Т. М. и др. Историко-революционные памятники Харьковщины: Очерки. – Х.: Прапор, 1976. – 200с.
· Орленко И. А. Туристу о Харькове: Путеводитель. – Х.: Прапор, 1986. – 167с.
· Дьяченко Н. Т. Улицы и площади Харькова: Очерк. – Х.: Прапор, 1977. – 272с.
· Рижская А. Л., Шабалтас Н. Д. Харьковский зоопарк: Очерк-путеводитель. – Х.: Прапор, 1972. – 120с.
· Ярещенко А.П. Український Фенікс. – Х .: Прапор, 1999. – 176с.
· Кононенко О.Є. та ін. Харківщинознавство: Навчальний посібник для учнів ЗОНЗ. – Х.: Гімназія, 2002. – 304с.
· Погорелова С.М. та ін. Природа Харківщини. – Х.: Ранок, 2003. – 192с.
· Рідне місто. Нарис з історії рідного краю. Для учнів 4 кл. – Х.: Торнадо, 2004. – 48с.
· Харьков. 350 лет. Атлас. Информационно-справочное картографическое издание. Юбилейный выпуск. – Харьков, 2004. – 160с.
· Журнал “Губернія” №7/8, 2004р. Голова ред. ради Є.Кушнарьов. – Х.: ПП “ВПК Друкарня Шульца”, 2004. – 140с.
· Харків. Фотоальбом / В.Царан, В.Бисов та ін. – Х.: Золоті сторінки, 2003. – 160с.
· Харків. 350 років. Фотоальбом / В.Царан, В.Бисов та ін. – Х.: Золоті сторінки, 2004. – 344с.
· Можейко И.Ю. и др. 100 знаменитых харьковчан. – Х.: Фактор, 2004. – 172с.
· Історія міста Харкова ХХ століття / Ярмиш О.Н. та ін. – Х.: Фоліо; Золоті сторінки, 2004. – 686с.
· Позднякова Н. и др. Харьков. Путеводитель. – Х.: Золотые страницы, 2004. – 176с.
· Лейбфрейд А.Ю. и др. Харьков. От крепости до столицы. – Х.: Фолио, 2004. – 335с.
· Скоробогатов А.В. Харків у часи німецької окупації (1943-1945р.р.). – Х.: Прапор, 2004. – 368с.
· Харків, місто моє. Література рідного краю. Збірка віршів поетів ХХ-ХХІ ст. про Харків. – Х.:ХОНМІБО, 2005. – 100с.
· Неизвестный Харьков. Из истории города. (Видеоканал «Первая столица», сценарии). – Х.:ОАО «Книжная фабрика им. М.В.Фрунзе», 2006. – 270с.
· Харьков – твой город! История и современность. Образование в Харькове. – Х.:Золотые страницы, 2005. – 128с.
· Красовицкий Б.М. Столичный Харьков. Город моей юности. – Х.: Фолио, 2004. – 111с.
· Харьков и Харьковская область. Путеводитель. – Х.: «ТУРИЗМ без границ», 2006. – 242с.
· Харків’яни. Поема про місто в цитатах поетичних творів. Збірка творів. / Автори-упорядники В.П.Копичко, Ю.Г.Копичко. – Х.: ТАЛ «Слобожанщина», 2007. – 436с.

Лiтература рiдного краю

Iмена промовляють сивими вiками

Все минає, але любов пiсля всього зостається.

Все минає, але не Бог i не любов...

/ Г. Сковорода /

Харкiвщина - один iз наймальовничiших куточкiв благословенної землi, iм'я якiй Україна. То ж не дивно, що саме Харкiвщина стала Батькiвщиною для багатьох вiдомих композиторiв, художникiв, поетiв та письменникiв. Мальовничi пейзажi нашої землi, її солов'їнi гаї, синьоокi рiчки, оксамитовi луги не раз надихали письменникiв. Саме на Харкiвщинi на повну силу зазвучав голос Григорiя Сковороди. Перебуваючи у селi Бабаї, що пiд Харковом, Григорiй Сковорода створив збiрку байок i назвав її "Басни Харьковскiя".

Борис Грiнченко, теж наш земляк, написав одну з найяскравiших сторiнок в iсторiї української лiтератури i української мови, створивши перший в Українi словник української мови. Цей словник служить нам i досi.

Харкiв початку ХХ сторiччя... Велике iндустрiальне мiсто, мiсто фабрик, заводiв, iнститутiв та унiверситетiв. А ще - поетiв та письмен никiв. I досi у Харковi стоїть будинок, у якому жила родина Алчевських. Вiн так i називається нинi - Будинок Алчевських. Цей дiм багато рокiв є осередком мистецького життя Харкова. Так повелося ще з тих часiв, коли Алчевськi влаштовували в себе мистецькi вечори. Найвiдомiшою з роду Алчевських є українська письменниця та педагог Христя Алчевська, якiй належать цi рядки:

... Душа - це безсилая квiтка,

Що пахощi ллє, але гине,

Що з тихого смутку завьяне...

I в лiсi нiхто в оту пору

На неї не гляне...

У Харковi довгий час жили Юрiй Яновський та Олександр Довженко, Володимир Сосюра та Микола Кулiш, Валерiан Пiдмогильний та Микола Хвильовий. Всi вони - неперевершенi майстри слова. Можливо, i будинок, в якому вони жили, так i називали - Будинок "Слово". Володимировi Сосюрi належать такi слова:

Любити Вiтчизну, любити завжди,

Поля її роснi, зеленi сади,

У їй не жалiти за днi молодi

Нi кровi у битвi, нi поту в грудi.

Навiть деякi герої творiв цих письменникiв теж були жителями Харкова. Так, на Холоднiй Горi мешкав Мина Мазайло, який є головним героєм п'єси Миколи Кулiша.

А зараз поруч з нами живуть Роберт Третьяков, Валерiй Шевчук, Ростислав Мельникiв. На жаль, нещодавно наша лiтература втратила чудового поета, нашого земляка Бориса Чичибабiна. Але з нами лишилися його книжки, i через сторiнки своїх творiв вiн продовжує вести розмову з нами, читачами, як i його попередники Григорiй Сковорода, Борис Грiнченко, Христя Алчевська, Микола Хвильовий, Остап Вишня та багато-багато iнших письменникiв, що є нашими земляками.

Література рідного краю. Художній дивосвіт.

Ознайомлюючись з шедеврами свiтового мистецтва, ми часом забуваємо про те, що поруч. А не варто!

Ми живемо в мiстi з цiкавою iсторiєю i рiзноманiтним мистецьким життям. Це тут, на Харкiвщинi, ми можемо знайти

...слiди,

Не змитi вiчностi дощами,

Мандрiвника Сковороди

(М. Рильський, "Слово про рiдну матiр")

В Бабаях бiля джерела збиралися люди, щоб послухати його мудрi поради, зараз там знаходиться його музей. Iснує й iнша пам'ятка про цього видатного фiлософа та поета - саме з його допомогою було вiдкрито в Харковi перший в Украïнi унiверситет, хоча сталося це черех 11 рокiв пiсля його смертi. Та й iншими цiкавими iменами багатий мiй рiдний край.

Один Квiтка-Основ'яненко чого вартий - видатний письменник i драматург, редактор першого в Украïнi журналу, що теж брав безпосередню участь у заснуваннi Харкiвського унiверситету. З багатьох його творiв ми дiзнаємось про вигляд нашого мiста майже двiстi рокiв тому.

В Харкiвському унiверситетi працював викладачем П. Гулак-Артемовський. У Харковi писав своï байки Є. Гребiнка. Неподалiк вiд нашого мiста народився один з найвизначнiших поетiв кiнця ХIХ столiття П. А. Грабовський. Чи не Харкiвською була у тому числi та земля, про яку вiн писав, пiдсумовуючи свiй життєвий шлях?

Я не лiтав в надзорянi краïни,

Я все державсь бездольноï землi.

Боровся я за щастя для людини,

За свiтло в чорнiй млi.

Особливо багато видатних iмен зiбралось у Харковi, коли вiн був столицею Украïни. Тут жили i працювали П. Тичина i В. Сосюра, Остап Вишня i Ю. Яновський, М.Еллан-Блакитний i М. Хвильовий.

До речi, про Хвильового - ця людина трагiчноï долi посiдає особливе мiсце серед пореволюцiйних письменникiв. Вразливий i гордий, спочатку вiн був у захватi вiд змiн, що нiби обiцяли людям довгоочiкувану волю. Його вiршi та новели входили до шкiльних пiдручникiв, його пiснi спiвав народ. Але коли почалися репресiï, Хвильовий був приголомшений. Вiн гарячково шукав пояснень, виходу, i не знайшов ïх. Пролунав трагiчний пострiл. Болем вiдгукнулося самогубство письменника в багатьох серцях...

Схожа доля спiткала i вiдданого революцiï прекрасного поета М. Еллана-Блакитного, вiршi якого також входили до шкiльних хрестоматiй:

Ударом зрушив комунар

Бетонно-свiтовi пiдпори.

I над розвiянiстю хмар -

Червонi зорi.

Жорстокою виявилась омрiяна революцiя. Поет був репресований i загинув, проживши усього 31 рiк.

Але найбiльше про письменникiв, що творили саме в Харковi, можна довiдатися у особливому будинку "Слово", в якому жили i живуть митцi. Про нього згадувала в евакуацiï поетеса Наталя Забiла:

I знов менi наснився Харкiв,

Такий, як був у лiтнi днi.

В прозорiй млi зелених паркiв,

В невтомнiй людськiй метушнi.

Iду кудись з будинка "Слово"

У колi радiсних облич,

I мiй товариш випадково

Iде, всмiхаючись, навстрiч.

З цього будинка пiшов на вiйну обдарований письменник Вадим Собко i повернувся звiдти покалiченим.

З третього курсу ХДУ пiшов добровольцем на фронт Олесь Гончар - один з найкращих украïнських прозаïкiв, що закликав нас берегти собори своïх душ. Ще один поет-харкiв'янин - Василь Бондар - став партизаном у 14 рокiв. Щиро любив рiдне мiсто ще один колишнiй фронтовик - Iгор Муратов. Це його слова: "На Харкiв мiй нiяк не надивлюсь...". Цього поета i письменника "милiстю Божою" майже замовчували, бо пiд час вiйни вiн непритомним потрапив у полон. Але не можна забувати i про росiйськомовних лiтераторiв, що жили i живуть у Харковi, чия творчiсть була тiсно пов'язана з Украïною. Харкiв може пишатися таким поетом, як Борис Чiчiбабiн.

"С Украиной в крови я живу на земле Украины", - гордо заявляв він.

Було ще багато iмен дуже талановитих, але менш вiдомих харкiв'ян - Добровольский, Шовкопляс, Мисик, М. Козак, А. Перерва, I. Мироненко, I. Перепеляк, Л. Таран, лауреат Державноï премiï iм. Т. Г. Шевченка Степан Сапеляк та багато-багато iнших.

Можна було б сказати i про iншу красу та ïï творцiв, пов'язану з нашим Харковом: живописну, музичну, архiтектурну тощо. Але це вже iнша тема, хоч i свiдчить вона про талановитiсь наших землякiв, тож обмежимося дивосвiтом лiтературним. Головне - побачити його. Вiн - поруч.

Кiлькiсть переглядiв: 1919